БІОПОЛІМЕРИ (грец. bios — життя + poly — численний + meros — частина, тобто той, що складається з багатьох частин) — високомолекулярні (мол. м. 103–109) природні сполуки, які лежать в основі всіх живих організмів, виконують різноманітні біологічні функції, тим самим забезпечуючи нормальну життєдіяльність. До численної групи Б. відносять як прості біополімери: полісахариди, нуклеїнові кислоти, білки (ферменти, деякі гормони та ін.), так і змішані біополімери: ліпополісахариди (у структурі молекул, крім оліго- та полісахаридів, знаходяться ліпіди), глікопротеїни (сполуки, в яких пептидні ланцюжки ковалентно зв’язані з оліго- та полісахаридними ланцюжками), ліпопротеїни (комплексні сполуки білків та ліпідів, які нековалентно зв’язані за рахунок гідрофобної, електростатичної взаємодії).
Элиас Г.Г. Мегамолекулы. — Л., 1990.